- пригасити
- [приегаси/тие]
-ашу/, -а/сиеш; нак. -си/, -с'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
пригасити — див. пригашувати … Український тлумачний словник
пригасити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пригашений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до пригасити. 2) у знач. прикм., перен.Який стерся в пам яті; забутий … Український тлумачний словник
приглушувати — ую, уєш і рідко приглуша/ти, а/ю, а/єш, недок., приглуши/ти, глушу/, глу/шиш, док., перех. 1) Зменшуючи силу якого небудь звуку, робити його мало чутним або зовсім нечутним. || Перекривати якісь звуки, шуми (про інші звуки, шуми). || Стримувати,… … Український тлумачний словник
гасити — I (припиняти горіння, світіння чого н.), загашувати, загашати, загасити, згашати, згасити, погашати, погасити, пригашувати, пригашати, пригасити, у[в]гашати, у[в]гасити; заливати, залити (рідиною); задувати, задути, задимати (дуючи на вогонь) II… … Словник синонімів української мови
стримувати — 1) = стримати (про почуття, переживання, біль тощо не давати виявлятися повною мірою), гамувати, у[в]гамовувати, у[в]гамувати, погамовувати, погамувати, пригамовувати, пригамувати, тамувати, затамовувати, затамувати, у[в]тамовувати, у[в]тамувати … Словник синонімів української мови